Стаття судового експерта-мистецтвознавця Наталії Ковтюх
присвячена методиці визначення датування та автентичності творів мистецтва — зокрема ікон. Авторка детально описує послідовність проведення експертизи: від дослідження матеріальної основи твору до стилістичного аналізу зображення. На конкретних прикладах розглянуто випадки виявлення підробок і неавтентичних артефактів, а також наведено ознаки, які видають фальсифікацію. Окремо порушується тема зростання кількості підробок в Україні в умовах російсько-української війни та незаконного обігу культурних цінностей.
Мистецтвознавча експертиза займає важливе місце в реставраційній і пам’яткоохоронній діяльності, оскільки вирішує питання автентичності, цінності і датування артефакту. При дослідженні артефактів на предмет підробок проводять обміри, фотофіксацію та мікроскопічні дослідження.
Стосовно визначення автентичності твору найчастішими є питаннями про авторство тору, відповідність авторській техніки та приналежності до певної іконописної школи. Найчастіші питання в експертній діяльності такі:
1. Чи є наданий на дослідження предмет оригіналом (авторською роботою), копією, виконаною від імені іншого автора, або копією, виконаною від імені автора?
2. Хто є автором наданого на дослідження твору мистецтва.
3. Чи є наданий на дослідження твір автентичним?
Експертиза твору живопису відбувається в визначеній послідовності. Спочатку характеризується основа під живопис, потім тип ґрунту.
Детальний опис основи живопису включає тип волокна полотна, колір полотна; характер переплетення ниток, щільність прилягання ниток, дефекти ниток, дубльоване чи недубльоване полотно, наявність чи відсутність кромок авторського полотна, спосіб оброблення кромок полотна та особливості його кріплення до підрамника наявність/відсутність забруднень.
Опис основ з дерева передбачає фіксацію розмірів по вертикалі, по горизонталі, товщина основи, спосіб оброблення (ручне чи машинне), кількість дошок, з яких складається основа, спосіб кріплення дошок між собою, елементи конструкції (шпонки, шипи, цвяхи).
Опис металевих основ включає характеристику металу основи (залізо, мідь, цинк, жерсть, срібло), спосіб виготовлення (литво, ковка, карбування); наявність чи відсутність клейм.
Опис основ із картону чи паперу має відомості про товщину основи, наявність чи відсутність дубльованих матеріалів. У випадку основ з скла, кістки і порцеляни зазначаються особливості поверхонь їх колір.
Після опису ґрунту слід скласти опис підрамнику (розсувний не розсувний), розміри планок підрамника, спосіб виготовлення, тип з’єднання планок, період виготовлення, спосіб кріплення основи до підрамника; додаткові елементи.
Наступним етапом проводять стилістичний і композиційний аналіз зображення за різними мистецькими характеристиками, що додатково дозволяє встановити датування артефакту.
В сукупності на основі всіх цих етапів складається висновок про датування, авторство, автентичність чи не-автентичність твору мистецтва і оцінюється його грошова вартість.
Проведення експертизи проаналізовано на конкретних прикладах досліджень, проведених Н.Ковтюх з її фото. Наведено приклади неканонічних артефактів і імітацій.
Першим дослідженим твором мистецтва є ікона «Отечество» (Fig.2,3)
Обстеження ікони встановили, що її розмір становить 51 х 41 х 3 см, живопис виконаний олійними фарбами по левкасу із паволокою на основі з трьох березових дошок, з’єднаних вертикально і скріплених двома наскрізними дубовими шпугами. За манерою виконання ікона датована кінцем ХІХ-початком ХХ століть. Стан збереження ікони оцінений як задовільний: вся поверхня живописного шару вкрита сітчастим каракелюром, спостерігаються численні дрібні втрати фарбового шару, які зосереджені в основному у верхній частині ікони. Зафіксовано перекриття місць втрат новим покривним лаком. Вдовж периметру ікони спостерігаються численні відколи невеликого розміру і висипання фарбового шару – від 0,2 см до 1 см. До пошкоджень відносяться і чотири відколи від ударів довжиною від 0,5 до 2 см на зворотньому боці ікони на основі вздовж правого краю. Також відмічено наявність щільних поверхневих забруднень різного походження.
Аналіз стилістики сюжету засвідчив незвичну композицію св. Трійці, де Бог-Отець представлений в хітоні рожево-бузкового кольору і в зеленому гіматії, із піднятими вгору руками, Ісус-отрок зображений на колінах Бога-Отця, він одягнений в білий гіматій, а над головою Ісуса зображено Святого Духа у вигляді білого голуба, в нижній частині ікони зображено шестикрилого серафіма.
Як вже було зазначено вище, датування ікони проведено за стилістикою зображення, що включає колористику, побудову композиції, зображення одягу. За цими показниками ікону було визначено хронологічно – кінець ХІХ-початок ХХ століть і територіально – регіональна іконописна школа півдня тодішньої Російської імперії.
Оцінка ікони довела, що вона має не так мистецьку, як антикварну цінність, а вартість ікони знижена через кустарне поновлення у вигляді покривного лаку поверх втрат фарбового шару. Висновок: ікона не належить до культурних цінностей, які мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення.
За такою самою схемою досліджувалась ікона «Св.великомученик Іоанн Воїн»(Fig.4,5).
Ікона була датована початком ХХ століття, написана на липовій дошці з однією врізною наскрізною березовою шпугою в техніці олійного живопису. ЇЇ розміри : 41,7 х 31,4 х 1,8 см. Поверхня живопису вкрита щільним шаром пилу і забрудненнями у вигляді плям, в тому числі і пліснявою. В шарі покривного лаку зафіксовано ознаки імітованого старіння, зокрема, зморщування і зсідання (Fig.6).
Зафіксовано по периметру лицьової поверхні ікони несистемно набиті сучасні цвяхи із двома дрібними шматочками фольги з мідного сплаву, які імітують залишки оправи (Fig.7).
На зворотньому боку ікони зафіксовано щільне заблиднення шаром пилу і плямами різного походження.
Як і в випадку ікони «Отечество», доведено не канонічність побудови зображення ікони «Св.великомученик Іоанн Воїн», оскільки згідно іконографічного канону Св. Іоанн Воїн зображується з непокритою головою і трьома атрибутами – хрестом, списом та щитом. В даному випадку канонічність порушена, а імітовані ознаки старіння ікони доводять її не-автентичність.
Загальний висновок: досліджена ікона є імітацією ікони початку ХХ століття, не належить до культурних цінностей, не є автентичною і не належить до культурних цінностей.
Наступним об’єктом дослідження на предмет автентичності була ікона «Воскресіння із святами та страстями» (Fig.8,9).
Розмір ікони 40,3 х 35,2 х 3 см, вона написана на основі з деревини липи, з двома зустрічними врізними шпугами з берези, в техніці паволока, левкас, сусальна позолота, темпера, цировка, гравіювання по левкасу. Стан ікони оцінений як задовільний. Зафіксовано зафарбування торців ікони і додаткове закріплення основи по торцях скобами з сучасних металевих цвяхів.
Під час огляду було зафіксовано на боках основи, торцях и на лицьовій площині ікони численні штучно зроблені отвори, імітуючи проїдені ходи від ураження деревогризами (Fig. 10) . Ретельне дослідження цих отворів довело відсутність деревного пороху вглибині, а «уражені» ділянки мають непошкоджену структуру деревини. Про штучну імітацію ураження поверхні свідчить імітоване реставраційне мастикування ходів деревогризів (Fig.11).
Згідно опису зображення, всередині ікони – композиція, яка представляє Воскресіння і Зішестя в пекло, а навколо по периметру розміщено 12 клейм зі сценами Страстей Господніх, а навколо Страстей по периметру – 16 клейм з дванадцятьма головними християнськими святами і чотирма сюжетами «розширеного празничного чину». Зафіксовано непрофесійну імітацію іконописного стилю майстерень Центрального регіону Російської імперії (володимирські іконописні центри):
– груба імітація написання «пробілами»;
– нехарактерні для цієї школи статури – невисокі і кремезні, а не витончені;
– нехарактерний спосіб зображення гірок грубими узагальненими мазками; – паперова наклейка на звороті ікони також є невдалою спробою засвідчити стародавнє походження ікони. Рукописний текст на наклейці, що читається частково, містить відомості про виконання замовлення на ікону відомим майстром із Мстьори Гурьяновим (Fig.12) «…Гурьянов. Тарасова/ Полницу со Страстями почер золо Получена…», де «Полница» – професійний термін іконописців Палеху для сюжету
«Воскресіння-Зішестя у ад», однак якість зображення є набагато нижчою робіт палехської школи. Проте, низька живописна якість ікон не відповідає витонченому стилю ікон мстьорської школи
Таким чином, доведено, що ця ікона не є автентичною, є сучасною підробкою і не має мистецької цінності.
Conclusions
Доведено, що аргументоване датування пам’ятки архітектури, її окремих частин, інтерєрного начиння, творів мистецтва є важливим аспектом памяткоохоронної і реставраційної галузі, оскільки зумовлює певний набір реставраційних заходів відповідно до епохи створення об’єкту. Цей аспект важливий також і при дослідженні творів мистецтва, де додається аспект автентичності твору мистецтва.
Автором статті Н.Ковтюх досліджувались ікони на предмет встановлення їх датування, автентичності і мистецької цінності. Крім описаних вище ікон досліджувалась копія картини «Динарій кесаря» авторства Тіціана. Крім незадовільного стану картини, відмічено, що картина художника-аматора не має мистецької цінності. Натомість ікона «Благовіщення» була визнана автентичною, кінця ХVІІ-початку ХVІІІ ст. як така, що знаходилась (враховуючи її народний стиль) в празничному ряду невеликого іконостасу сільської церкви. Було аргументовано її мистецьку вартість, художнє, історичне, етнографічне та наукове значення. До такого ж стилю належить і ікона «Стрітення», ймовірно, з іконостасу тієї ж сільської церкви.
Серед досліджених ікон є автентичні, але типові, тиражовані, як, наприклад, досліджена ікона «Троєручиця» кінця ХІХ ст. Додатково спостерігаються сліди непрофесійного поновлення – перекриття олійним лаком зверху отворів ходів деревогризів.
Прикладом сучасної імітації ікон ХVІІІ ст. є ікона «Св.Миколай із житієм» в техніці паволока, левкас, сусальна позолота, темпера, олійний лак. Неавтентичність ікони полягає в наступному:
– імітоване старіння живописного шару – кракелюр на золотому тлі пальований тонким пензлем;
– – імітований стиль та технологія написання ікон центрального регіону Російської імперії.
На основі накопиченого досвіду встановлення автентичності і датування творів мистецтва визначено порядок обстеження, а також елементи,які свідчать про підробку творів. Події російсько-української війни негативно позначилися на культурній спадщині: крім пошкодження і знищення об’єктів, набув різних форм незаконний обіг екльтурних цінностей: від розграбування археологічних пам’яток, крадіжок з музеїв, незаконного вивозу культурних цінностей за кордон до наповнення культурного середовища підробками. Протягом 2022-2024 років в Україні почастішали випадки підробки артефактів, виконані на високому професіональному рівні, які дуже часто є експонатами приватних музеїв чи колекцій. Об’єктами судової мистецтвознавчої експертизи в рамках кримінальних провадженнях найчастіше стають: предмети археології, нумізматики та боністики, предмети сакрального мистецтва (зокрема ікони), твори живопису.